Так нхто не кохав. Через тисяч лтлиш приходить подбне кохання.В день такий розцвта весна на земл¶ земля убираться зрання Дише тихо легко в синяву вона,простяга до зр сво руки В день такий на земл розцвта весна тремтить од солодко муки В'яне серце мо од щасливих очей,що горять в туман над мною Розливаться кров по жилах тече,нби пахне вона лободою Гей, ви, зор ясн!.. Тихий мсяцю мй!..Де ви бачили бльше кохання?..Я для не зрву Орон золотий,я поет робтничо ран Так нхто не кохав. Через тисяч лтлиш приходить подбне кохання.В день такий розцвта весна на земл¶ земля убираться зрання Дише тихо легко в синяву вона,простяга до зр сво руки В день такий на земл розцвта весна тремтить од солодко муки 1922 Так нхто не кохав. Через тисяч лт лиш приходить подбне кохання . Тепер хба що жнки пишуть про любов отак безумно, чоловки катастрофчно порозумншали. Утм, колись м розум не заважав: академк Глушков, батько укрансько кбернетики, врш Сосюри читати напам ять мг годинами. У роду матер Володимира Сосюри були вре, укранц, серби. А двоче прзвище угорське Антонна Локотош. Вона, робтниця патронного заводу, замолоду в Луганську здобула перший приз на мському балу серед дворянських доньок. Предки батька нбито з французв на прзвище де Соссюр дд так пдписувався. По лн батька й матер в роду було чимало бурхливих характерв. Я дитя першо любов , писав згодом поет. Природа надлила його дивним сприйняттям свту. Малим боявся кавунв вони здавалися йому сплячими зврами. Рано, ще до школи, вдчув магю любов солодке й страшне захоплення . Закохувався часто. Батько шукав роботу, й см я постйно змнювала житло. Ус любов мо в рзних селах нколи не закнчувались не росли разом з мною, бо ми пережджали з села до села , згадував Володимир потому. Здаться, любов так не виросла разом з ним назавжди лишилася вдчуттям по-дитячому гострим. Дитя Донбасу, вн отримав раннй сексуальний досвд, однак зберг здатнсть навно закохуватися. Родина жила бдно. Батьки талановит, але непрактичн. Мати якось взялася торгувати гарними японським вялами й мало не розорилася. Бо кому вони були потрбн в шахтарських селищах? У цьому Володька був схожий на матр в убогому, а то й страшному житт його вражала лише краса. Двоча будь-яка. Коли на Донбас 1918 року прийшли нмц, вн, помж тисяч облич, не помтив нкого, крм гарного юного офцера. Першого врша Володимир Сосюра написав у 14 рокв. Ще ранше, 12-лтнм, надрвав серце: побачив мандрвних акробатв вчився ходити на руках, як вони. А ще у п ять лт питав у матер: Почему Бог создал человека непрочным? Смерть людини вн згодом бачив не раз. Псля першо вонно зими йому довго здавалося, що снг пахне кров ю. 1918 року Сосюра пшов до укранського вйська. Хто б поврив: тод на Донбас червоногвардйц були всм чуж як нмц. Хлопц-шахтар записувалися в козаки й носили на голов оселедц . Ми пройшли золотими ланами, крзь огонь синяву пройшли, та навки, навки за нами оселедець, погони та шлик. Це вн напише згодом. Усю вйну Володька був закоханий у Констанцю молоду голубооку польку. За не його ледь не зарубав козак-суперник. За ту вйну вн двч мг бути зарубаний двч розстрляний: раз денкнцями, раз своми. Першу книгу Сосюри 1919 року видав свом коштом його командир, отаман Волох той, що потм вд Петлюри пшов до червоних. Т його розстрляли 1937 року. Сам Сосюра перейшов до них 1920-го в Одес у 1-й Чорноморський полк Червоно Арм. Вн ходив пд синьо-жовтим прапором тод бльшовики дозволяли це, бо ще боялися укранцв. Коли вони цлувалися, поруч гробар почали копати могилу 1921 року Володимир прийшов до харквсько газети Всти . Там скаржилися, що доводиться друкувати рзну рунду . Вн сказав: Не треба рунду, друкуйте мене! ¶ принс написану за нч поему Червона зима , що потм стала хрестоматйною. Його змусили дописати два потрбн роздли, бо твр надто вдверто пахнув донецькою гайдамаччиною. Прийшла поетична слава. Баришн казали: в нього одухотворене лице бандита й не врили, що вн нкого не вбив на фронт. Чоловки тих дам теж його боялися: думали, в нього револьвер. Сосюра вступив до Комунстичного унверситету. Там проповдували: Красота это контрреволюция! Це його мучило, бо, крм краси, не вмв нчого любити. Вн одружився з Врою Берзною, колишнм полтруком червоного ескадрону. Саме й присвятив оте знамените Так нхто не кохав . Сосюра був трохи мстиком. Перше побачення Вр призначив на цвинтар. Коли вони цлувалися, поруч гробар почали копати могилу. ¶ любов таки вмерла, через клька лт у нього з явилася нша жнка, поетеса Олена Журлива. А життя навколо ставало катастрофою. Багато укранських письменникв, друзв Сосюри, вже сидли або були знищен. Вн був утк до Леннграда, працював там токарем нкому не казав, що насправд знаменитим поетом. До Донецька теж ткав там ус сво, не продадуть свого петлюрвця. Але саме там його пдстерегла нша прекрасна катастрофа: Сосюра зустрв синьооку Марю Данилову. Вона була на 12 лт молодшою, закнчила балетну школу в Кив. Життя хн було бурхливо-скандальне. Сучасники майже вс вважали, що вони живуть погано, що Маря сущий диявол , що вона не любить Володимира. Справд, смейн сварки вибухали часто й гучно. Та можливо, це все-таки була любов бо накше буде незрозумлим усе нше, що сталося з ними. 1942 року вн дзнався, що Маря агент НКВД змушена доносити на нього та його знайомих. Однак не покинув . Дал сталося те, що пояснити важко. 1948 року Маря написала листа тодшньому голов Сплки письменникв Украни Олександров Корнйчуков. Той лист сумш спокуси ( Я вас люблю! ) розпачу. Ззналася, що завербована з 1941 року змушена по служб бувати на явочних квартирах, а люди думають про не бозна-що. ¶ вона просить Корнйчука якось розвяти ц плтки . Можливо, жнка просто не витримала. Чим мг допомогти Корнйчук? Вн вднс листа куди слд . Марю заарештували й засудили на 10 рокв за розголошення державно тамниц. ¶з Сосюрою вона розлучилася ще до арешту. Доки Маря сидла в таборах, поета цькували за врш Любть Украну! . Перед тим Сосюр дали Сталнську премю за книгу, в якй той врш також був. Це не найкращий його твр, майже агтацйний: ус народи-брати повинн любити Украну, що пост
Так нхто не кохав....
02.02.2013, 17:05 01.02.2013, 15:14 01.02.2013, 10:38
все разделы спрятать разделы
Так нхто не кохав....
Комментариев нет:
Отправить комментарий